fbpx

Амністія капіталу навряд чи вдасться Україні, як це робили у світі?

24 Червня 2021
Поділитись
Законопроект про податкову амністію очікує підпису Президента. Чи досягне він заявлених цілей стимулювання детінізації та підвищення рівня податкової культури громадян? Якими є фактори успіху податкових амністій?

Історично, основні цілі податкових амністій:
  1. термінове одноразове наповнення бюджету;
  2. стимул до податкового комплаєнсу, який збільшить доходи бюджету середньостроково
  3. повернення офшорного капіталу в економіку
  4. дистанціювання від політики попереднього уряду/режиму, сигнал про зміну правил гри

Приклад одноразового наповнення бюджету – це відносно успішна амністія Індонезії. В країні дуже велика нерівність доходів і дуже низька ефективність збору податків. А отже – значні суми в тіні.

Після того, як країна у 2016 році дала можливість легалізувати внутрішні активи під 2% і зовнішні – під 4% (до кінця амністії ця ставка росла), 745 тисяч індонезійців задекларували активів на 330 млрд доларів, з них – 250 млрд «домашніх», а решта – «офшорних». І заплатили з них 2-4-7% податків.

Успіх? Це був одноразовий стрибок надходжень, останні роки податкові надходження зменшуються і зараз Індонезія хоче провести другу за п’ять років амністію. Який сигнал це подає? Не плати податки, зможеш легалізуватися під кілька відсотків.
І тут ми підходимо до податкової культури громадян, іншими словами – податкового комплаєнсу, дотримання вимог законодавства. З точки зору економтеорії, у кожній країні є своя рівноважна точка податкового комплаєнсу. Які і будь який рівноважний стан, вона визначається балансом сил, факторів впливу. В даному разі – балансом між вартістю ухиляння від податків та перевагами від такого ухиляння.
Вартість ухиляння – це імовірність виявлення зловживань, зважена на фінансові (штрафи) та нефінансові наслідки (кримінальне переслідування, втрата репутації), та на імовірність енфорсменту цих наслідків (робота податкової, правосуддя, виконавчої служби).
Переваги від ухиляння зменшуються реформою податкової системи (податкове навантаження, вартість адміністрування), та знову ж таки – правосуддям (безпека активів, легкість роботи «вбілу» і т.д.).
Якщо ж ці системні проблеми не адресуються, рівень податкового комплаєнсу після амністії повертається до старої рівноважної точки, та навіть просідає через очікування нових амністій.
Додатково, податкова амністія створює значне одноразове навантаження на податківців та правоохоронців (перевірка походження доходів) та на банки (фінмоніторинг задекларованих і розміщених на рахунках коштів). Це теж вартість податкової амністії.
Також амністія може підштовхнути державу збільшити видатки, а потім спрацює ефект бюджетного храповика – зменшити видатки після завершення одноразових надходжень складно.
От тепер, через цю призму, можна дивитися на законопроект 5153, ухвалений Верховною Радою.
Так, він адресує більшість технічних моментів – в ході доопрацювання виключено можливість анонімного декларування, що дуже підважило б податковий комплаєнс; закрито (принаймні номінально) двері для податкових боржників та для доходів, набутих злочинним шляхом і т.д.
Але жодних системних змін, які радикально зміщують рівноважну точку податкового комплаєнсу в країні ДО податкової амністії, жодного чітко комунікованого сигналу про зміну правил гри, немає.Якщо не вважати таким твердження із пояснювальної записки до законопроекту – про створення передумов для подальшої імплементації в Україні Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (плану дій BEPS).

Показово, що передостанній пункт законопроекту зобов’язує Кабінет Міністрів України «протягом дев’яти місяців із дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб.» Після. Не до.
Потенційно, ця амністія могла б спрацювати для частини середнього бізнесу, який хоче легалізувати свої активи, в т.ч. з офшорів, бо фінансовий моніторинг в усьому світі стає все жорсткішим, і без підтвердження походження жоден банк кошти не прийме.
А так кошти можна було б загнати у ОВДП, потім продати їх і мати чистий кеш для інвестицій. Але й тут є два але. Український фінмон на «вході» амністія не скасовує і не може, бо є зобов’язання перед FATF/MONEYVAL. А ті, хто зможуть очистити свої активи, зрештою виведуть їх у ЄС. Бо – правосуддя, безпека активів та інші нудні слова, які потребують довгої та послідовної роботи.
Відтак, в контексті економічної теорії та практичного історичного досвіду передумов для того, що проголосована податкова амністія буде успішною і досягне задекларованих цілей, нажаль немає.
X